Для отримання дивовижного зображення галактики Скульптора, за нею спостерігали протягом 50 годин
4 липня, 2025 в 21:19
Астрономи створили дивовижну візуальну карту спіральної галактики NGC 253, відомої як галактика Скульптора, розташованої приблизно за 10-11 мільйонів світлових років від Землі, за допомогою Дуже великого телескопа (VLT) Європейської південної обсерваторії (ESO), розташованого в Чилі.
Про це повідомляє видання Останні події з посиланням на пресреліз ESO.
У новій роботі, опублікованому в журналі «Astronomy and Astrophysics», астрономи використовували прилад Мультиблоковий спектроскопічний дослідник (MUSE) на телескопі VLT, щоб протягом 50 годин уважно спостерігати за галактикою Скульптора. Потім вони об'єднали 100 зображень в одну дивовижну карту.
Дослідник ESO Енріко Конджу очолив дослідження разом з Кетрін Крекель і Фабіаном Шойерманном з Гейдельберзького університету (Німеччина), Адамом Леруа з Університету штату Огайо (США) та великою командою дослідників з усього світу. Конджу пояснив, чому система шириною 65 000 світлових років є настільки візуально привабливою для астрономів, попри складність завдання.
«Галактика Скульптора знаходиться в ідеальному місці, — каже Конджу. — Вона досить близька, щоб ми могли розрізнити її внутрішню структуру й вивчити її складові з неймовірною детальністю, але водночас достатньо велика, щоб ми могли бачити її як цілісну систему».
Зображення галактики Скульптора, зроблене дослідницькою групою, безперечно, вражає. «Рожеві ділянки світла, що поширюються по всьому знімку галактики, походять від іонізованого водню в областях утворення зірок», — йдеться в описі зображення дослідження. «Ці ділянки накладені на карту вже сформованих зірок у галактиці Скульптора, щоб створити поєднання рожевого та блакитного кольорів, яке ми бачимо тут».
Карта галактики Скульптора містить тисячі кольорів, спектр яких, як пояснюють дослідники, може допомогти астрономам зрозуміти компоненти системи (відомі як планетарні туманності), такі як конкретні області пилу й газу, а також те, як вони рухаються в галактиці. За допомогою таких детальних зображень дослідники можуть наблизитися дуже близько, навіть до окремої зорі. «Ми можемо збільшувати зображення, щоб вивчати окремі регіони, де утворюються зорі, майже в масштабі окремих зірок, але ми також можемо зменшувати зображення, щоб вивчати галактику в цілому», — сказала Крекель.
Леруа пояснив, чому важливо ідентифікувати ці унікальні компоненти: «Знаходження планетарних туманностей дозволяє нам перевірити відстань до галактики — критично важливу інформацію, від якої залежать решта досліджень галактики».